Голова правління ПриватБанку Петр Крумханзл назвав реальним ризик повернення банку колишнім власникам або отримання ними щедрої компенсації.

«Денаціоналізація ПриватБанку може позбавити Україну підтримки Міжнародного валютного фонду та спричинити кризу», - розповів він Financial Times, передає Фінансовий клуб.

За його словами, в цьому випадку Україні також загрожують «втеча капіталу» та девальвація гривні.

Крумханзл підкреслив, що є «реальний ризик» повернення ПриватБанку ексвласникам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, або що вони отримають щедру компенсацію.

Видання пояснює, що для кредиторів та іноземних інвесторів справа ПриватБанка стала індикатором щирості президента Зеленського щодо боротьби з корупцією та реформування економіки.

За словами Крумханзла, якщо Київ не виконає попередніх домовленостей з МВФ у рамках нової програми на $5,5 млрд, то може не отримати цих грошей.

У цьому випадку довіру до українського уряду буде підірвано, інвестори почнуть виводити свої гроші з країни. Це стане ударом для фінансового сектору та призведе до девальвації гривні.

«Якщо риторика зміниться і позиція МВФ стане негативною, то багато інвесторів фактично почнуть виводити вкладені в країну гроші», - вважає він.

Крумханзл нагадав, що на сьогодні Коломойський подав близько 800 позовів в українські суди у справі ПриватБанку.

Видання зазначає, що під тиском міжнародних кредиторів президент Зеленський заявляв про підтримку націоналізації ПриватБанку, однак був менш категоричним у питанні про повернення банку ексвласникам.

Голова ПриватБанку також заявив, що у нього немає впевненості в тому, що Зеленський має правильну картину ситуації, оскільки всі його уявлення виходять від його оточення.

Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд відзначає прогрес у перемовинах з Україною, але поки ще не визначився з точною датою затвердження нової програми розширеного фінансування.

Президент, уряд і Нацбанк на початку грудня 2019 року домовилися з МВФ про відкриття нової трирічної програми розширеного фінансування на $5,5 млрд. Остаточне рішення має ухвалити рада директорів Фонду після виконання Києвом останніх попередніх заходів, зокрема ухвалення низки законопроєктів парламентом.

Одним із них є №2571 про окремі питання функціонування банківської системи, який повинен усунути виниклі під час очищення банківської системи законодавчі прогалини й знизити ризики негативних наслідків можливого рішення про денаціоналізацію ПриватБанку.

Передбачалося, що попередні заходи буде виконано в січні-на початку лютого, що дасть змогу винести українське питання на раду директорів МВФ у лютому. Однак Верховна Рада знаходиться в процесі розгляду в другому читанні законопроєкту про ринок землі, який за дотримання регламенту може розтягнутися на тижні або навіть місяці.

Поточна програма співпраці між Україною та МВФ у рамках механізму stand-by була затверджена 18 грудня 2018 року і завершилась 17 лютого 2020 року. Її обсяг SDR2,8 млрд, або майже $3,9 млрд.

Перший транш SDR1 млрд (майже $1,4 млрд) було надано відразу, потім планувалися ще два транші за підсумками піврічних переглядів. Проте у зв'язку зі зміною президента та уряду після виборів вирішено було розпочати розробку нової програми співпраці. Через це торік фінансування з боку МВФ не було.

Нещодавно чергова місія МВФ прибула до Києва для продовження технічних обговорень питань економічної політики.

Джерело: Фінансовий клуб