Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувало черговий випуск аналітичного звіту “Україна: перспективи розвитку. Консенсус-прогноз” (квітень 2019) та консенсус-прогноз “Україна: перспективи розвитку очима молоді”.

Документи сформовані на основі розроблених студентами і аспірантами прогнозних матеріалів та тематичної дискусії з питань макроекономічного аналізу і прогнозування за ініціативи першого віце-прем’єр-міністра - міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Як відомо, "консенсус-прогноз" – це усереднені значення основних прогнозних показників економічного розвитку України, які розраховані як медіана на основі експертних оцінок учасників опитування провідних фахівців у сфері макроаналізу та прогнозування.

Експерти державного та недержавного сектору, які взяли участь в обговоренні макроекономічного прогнозу, дають більш консервативний прогноз зростання ВВП за підсумками 2019 року на рівні 2,7%, тоді як згідно з оцінками молодих аналітиків цей показник сягне 3,1%. У 2020 році експерти передбачають зростання ВВП на 3%, тоді як молодь - 3,7%, у 2021 оцінка експертів - 3,5% (оцінка молоді - 4,3%), у 2022 році оцінка експертів - 4% (оцінка молоді - 4,8%).

Згідно з квітневим консенсус-прогнозом експертами також очікується зростання споживчих цін (у розрахунку грудень до грудня попереднього року) на рівні 8,7% у 2019 році, 7,6% – у 2020 році, 6,8% – у 2021 році і 6% – у 2022 році. У свою чергу, згідно з оцінками молоді, яка брала участь в дискусії, зростання споживчих цін очікується на рівні 10,7% у 2019 році, 9,7% у 2020 році, 9,8% у 2021 році і 8% у 2022 році.

Коментуючи показники макроекономічного прогнозу, представленого в рамках дискусії, Степан Кубів відзначив: “Консенсус-прогноз зростання ВВП у 2019 році оцінений на рівні 2,7% і він є близьким до 3%, на основі яких були розраховані показники державного бюджету. Так само і інфляція, яка оцінена на рівні 7,6%,практично співпадає із 7,4% закладеними у бюджет. Приблизно таку ж ситуацію ми спостерігаємо і стосовно 2020 року. Вартий уваги і той факт, що логіка прогнозу макропоказників, презентована нашими молодими експертами і майбутніми колегами, в цілому співпадає з урядовою візією бюджетної декларації на наступні 3 роки та консенсус-прогнозу запрошених до дискусії експертів”.

За оцінкою експертів в період 2019-2022 років найбільш значущими внутрішніми ризиками для української економіки, які були запропоновані для розгляду та оцінки, є наступні: високий рівень корупції, недостатньо швидке проведення реформ; посилення фактору трудової міграції. Серед зовнішніх ризиків найбільш значущими упродовж 2019-2022 років, як і у попередніх опитуваннях, залишилися наступні: посилення гібридних загроз національній безпеці України, дефіцит зовнішнього фінансування та звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу.

Випуски доступні за посиланнями: 

Повний випуск “Україна: перспективи розвитку. Консенсус-прогноз” (квітень 2019), 

Консенсус-прогноз "Україна: перспективи розвитку очима молоді" (додатковий випуск).

Довідково

У консенсус-семінарі взяли участь представники Мінекономрозвитку, Мінфіну, НБУ, Держстату, Представництва МВФ в Україні, Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, ДННУ «Академія фінансового управління», ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", Інституту еволюційної економіки, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,  Міжнародного центру перспективних досліджень, Ради підприємців при КМУ, ВГО «Українська аграрна конфедерація», CASE Україна та ЮНІСЕФ в Україні, а також студенти та аспіранти, викладачі вищих навчальних закладів України: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету (КНЕУ), Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ), Інституту еволюційної економіки (ІЕЕ), Українського гуманітарного інституту,  Житомирського державного технологічного університету (ЖДТУ), Одеського національного економічного університету (ОНЕУ), Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ), Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця), Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ, Херсонського державного університету (ХДУ), Херсонського національного технічного університету (ХНТУ).

Джерело: веб-сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України