Зростання економіки України у 2021 році з урахуванням попередніх даних Державної служби статистики за третій квартал може виявитися на рівні 3% проти закладених у держбюджеті на цей рік 4,6%, що означатиме відсутність виплат за ВВП-варантами у 2023 році.

Так вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" експерти.

"З огляду на показники реального ВВП у квітні-червні та липні-вересні 2021 року річне зростання реального ВВП України за підсумками 2021 року навряд чи перевищить 3%", - прокоментував керівник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.

"Це означатиме відсутність виплат за ВВП-варантами у 2023 році. Отже, середній дохід за варантами за три роки (із 20) становитиме лише 0,4%", – додав він.

Згідно з попередньою оцінкою Держстату, за підсумками липня-вересня 2021 року ВВП України зріс на 2,4% порівняно з аналогічним періодом 2020 року після зростання на 5,4% у другому кварталі та на 1,4% – у першому.

На думку голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука, такі дані не можна назвати несподіваними. "Високочастотні дані про виробництво в липні-вересні свідчили, що зростання ВВП було дуже стриманим. Тому статистика ВВП за третій квартал загалом не стала несподіванкою", - пояснив він.

Дані Держстату лише підтвердили повільне відновлення економіки, наголосив Ваврищук.

"Сприятливі умови на зовнішніх ринках та високий урожай суттєво допомогли підтримати економічне зростання, але не компенсували слабких показників окремих сегментів промисловості та сектору послуг. З урахуванням даних за третій квартал залишається мало сподівань на те, що зростання ВВП за підсумками 2021 року перевищить 3%. Для цього економіка має зрости у четвертому кварталі більш ніж на 5% у річному вимірі. Однак це малоймовірно через карантинні обмеження, спричинені зростанням захворюваності", - пояснив голова департаменту ICU.

"Така оцінка (зростання економіки - ІФ) виявилася нижчою за очікувану. Наприклад, НБУ прогнозував зростання за підсумками третього кварталу на 4%. Очевидно, ефект хорошого врожаю зміститься на кінець року, тобто на четвертий квартал. Водночас останній квартал року вже відбувається в кризовому режимі – енергетична криза, міграційна, стягування РФ озброєнь до українського кордону. Усе це грає проти інвестицій в Україні і, ймовірно, негативно вплине на економічне зростання у жовтні-грудні", – коментує екс-перший заступник міністра економіки, керівник з політичних питань Київської школи економіки (КШЕ, KSE) Павло Кухта.

"Очевидно, ВВП України може вийти за підсумками року на 3%, тобто справді не буде платежів за ВВП-варантами у 2023 році", – додав він.

На думку Кухти, таке зростання порівняно з іншими країнами регіону є дуже повільним. "Скажімо, Польща, за прогнозом МВФ, має вийти на допандемійне зростання 5% за підсумками цього року", - зазначив Кухта.

Водночас, на думку радника президента України Олега Устенка, Україна за негативного сценарію у 2021 році може вийти щонайменше на 3,5%.

"Мінімальне зростання, яке ми можемо показати за негативного сценарію, - 3,5% ВВП у 2021 році", - сказав він у коментарі агентству.

Устенко нагадав, що МВФ у жовтні знизив прогноз зростання світової економіки на 0,1 п. п., до 5,9%.

На думку радника президента, нижче зростання економіки негативно позначиться на державному бюджеті, який побудований на прогнозі зростання у 4,6% цього року. "Найімовірніше, зростання економіки цього року становитиме близько 3,5% ВВП, але сам обсяг ВВП у доларовому еквіваленті нині перебуває на рівні історичного максимуму і за результатами цього року вийде на $180-185 млрд. Це навіть вище за довоєнні показники", - зазначив Олег Устенко.

"Серед чинників, які уповільнюють зростання економіки, це, по-перше, зміни на зовнішніх ринках, по-друге, досить високий рівень тіньової економіки. Величина рівня тіньової економіки, схоже, значно вища за оцінку Міністерства економіки. Я визначив би рівень тіньового сектору в близько 50% ВВП. Ця цифра існує традиційно протягом останніх двох десятиліть", – пояснив радник президента.

Він наголосив, що перед новопризначеним першим віце-прем'єр-міністром - міністром економіки Юлією Свириденко стоїть завдання знизити рівень тінізації економіки принаймні за рахунок активної дерегуляції, наприклад "регуляторної гільйотини".

Як повідомлялося, 2020 року українська економіка впала на 4%, у першому кварталі цього року на 2,2%. Зростання у другому кварталі цього року Держстат попередньо оцінив у 5,4%, проте потім покращив оцінку до 5,7%.

Уряд України очікує за підсумками поточного року відновлення економіки на 4,1%, тоді як Нацбанк України у жовтні погіршив свій прогноз із 3,8% до 3,1%.

Джерело: «Інтерфакс-Україна»