Падіння зайнятості означає великі втрати доходу для працівників. До кінця 2020 року ці цифри складуть від $860 млрд до $3,4 трлн. Це призведе до зниження споживання товарів і послуг, що, в свою чергу, вплине на перспективи бізнесу і економіки
ДетальнішеЗагалом 60% українців назвали щонайменше один різновид фінансових втрат через обмежувальні заходи, пов’язані з поширенням коронавірусу
ДетальнішеПопри пандемію COVID-19, більшість проблем українського ринку праці пов’язана з іншими аспектами, які загрожують економічному розвитку та довгостроковій макроекономічній стабільності
ДетальнішеУ зв’язку з відновленням роботи підприємств та організацій по всій країні поступово зменшується кількість зареєстрованих безробітних та зростає кількість поданих до служби зайнятості вакансій
ДетальнішеЗа даними Державної служби статистики, кількість працюючих у квітні-червні скоротилася на 1 млн осіб - з 16,6 млн до 15,6 млн
ДетальнішеУ листопаді 2020 року споживчі настрої невеликою мірою поліпшились. Можливі причини такого поліпшення - це зростання зайнятості та ділової активності в жовтні, послаблення девальваційних очікувань
ДетальнішеЗалишити зарплати без змін вирішили 19,4% компаній, зменшити ж їх планують 1,4% роботодавців
ДетальнішеПандемія COVID-19 мала більш руйнівний вплив на ринок праці в країнах, що розвиваються, ніж у розвинених країнах. Найсильніше проблема проявляється в країнах з доходами, нижчими за середні
ДетальнішеРеалізація урядових грантових програм проєкту «єРобота» надасть можливість створити в Україні понад 300 тис. нових робочих місць
ДетальнішеПонад 6,4 млн українців виїхало за кордон через війну, із них до 3 млн – працездатного віку, а ще 7,7 млн осіб стали внутрішньо переміщеними особами, із них 5 млн утратили робочі місця
ДетальнішеНа сайті знаходиться програмне забезпечення для формування інформації відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.